два принципово різні сорти опіуму.

Sleepwalker ° 29.07.2013 в 19:44

"Я хотел бы выразить сердечную благодарность Вам, Владимир Владимирович, за участие государства Российского в организации и проведении праздника. Он действительно сплачивает наши народы и дает ясно понять, как бы высвечивает перед нами путь нашего совместного исторического развития." Кіріл.

"Майте сміливість йти проти течії. Звільняйтеся від культури минущого. І останнє: моліться за мене" Франциск.

візит Франциска до Бразилії, перша закордонна подорож понтифіка, якось дивно збіглася у часі із святкуванням річниці хрещення Київської Русі. дивно і невдало, на мою думку, для РПЦ, УПЦ, Гундяєва, Януковича, Путіна і усіх причетних, тому що змусили аналітиків порівняти ці два заходи. 

по-перше безпека - на тлі перекритого центру Києва, нескінченних кортежів і відверту зневагу навіть до тих бідолашних громадян, що якимось дивом трапилися на київських шляхах Гундяєва і Ко, Франциск, що випадково потрапив у пробку на переповнених вулицях Ріо, його відмова від розкошів і відкрите, щире спілкування з вірянами - виглядає надзвичайно привабливішим. принаймні залишається враження, що в ньому є щось людське, на відміну від наших східних гостей, які у мене викликають стійку асоціацію з прибульцями з таких далеких галактик, що навіть сам Господь Бог, ймовірно, десь ближче до нас.

порівнюючи промови на Володимирській гірці і на пляжі Копакабана важко не зрозуміти месідж. візит Гундяєва вже по завершені лише підсилив прогнози і на повну розкрив справжню мету цих заходів. звісно, тут зіграли свою роль Путін і Янукович, тому важко це оцінювати якось інакше, ніж візит аґіткомпанії на землі заблудлого "братнього народу". а що казав Папа? закликав молодь іти проти течії, а старше покоління не відмовчуватись, натомість брати активну участь у процесі зміни світу на краще. власне, там ще багато чого було сказано, але цього маленького фрагменту цілком достатньо, щоб відчути велику прірву між цими світоглядами. 

якщо подивитись на ситуацію з оптимістичної точки зору, можна сподіватись на те, що РПЦ у найближчі роки буде стрімко втрачати свої позиції в Україні, а УПЦ таки об"єднається і проведе серйозну роботу над помилками, тому що той світогляд який пропагують московські попи зараз, у сучасному (європейському) суспільстві не має шансів на підтримку. православність у розумінні РПЦ є не релігійною конфесією, а радше політичною партією, яка, до того ж, просуває інтереси лише однієї держави, хоч і дуже великої (в суто географічному сенсі).

здається ніколи в історії ці дві конфесії не були настількі далекі одна від одної. 

{ 7 Коментарів: }