Маргарет

Sleepwalker ° 09.04.2013 в 01:44

"Margaret! Margaret!"
Little Britain
 
 
сьогодні усі сайти рясніли новиною про смерть Маргарет Тетчер. вона отримала достойну увагу, вона на неї заслуговувала. проте цей пост я вирішив написати тим, хто в коментарях не пошкодував лихих слів на іі адресу, хоча, як то кажуть, про мертвих або добре, або ніяк... 
  
не розумію я цих критиканів. не розумію звідки з'являється стільки ненависті і зневаги до людини світового масштабу, політика, яких у 20 ст. було так мало, що іх можна перелічити буквально на пальцях рук. що ви ій закидаєте? непопулярні реформи? приватизацію? Фолкленди?
 
панове, смішно звучить ваша критика, особливо якщо зауважити, що ви не британці, а переважна більшість з вас у Британії ніколи не була. я теж не британець, теж не відчув на власній шкурі ті буремні часи, коли вона прийшла до влади. але я на це дивлюся з іншого боку і до чого і вас закликаю.
 
у нас є чудова нагода подивитись на недавню історію, недавні події, результати, що перевірені часом. проаналізувати що таке непопулярні реформи, побачити наслідки. ми потребуємо саме таких реформ. непростих, рішучих, безкомпромісних. але я думаю, що не наші політики винні у тому, що таких реформ нема. в першу чергу винні такі, як ви, адже це ви не розумієте, що для того, аби жити краще далі, треба спочатку чимось поступитися. 
 
найпростіші, але водночас наймудріші слова, якими характеризувала свої діі сама Тетчер: "Треба витрачати менше, ніж заробляєш." 
 
хіба це не якесь Боже прокляття, коли у країні жебраків не розуміють цієї банальної істини? британці теж не одразу, але зрозуміли. а совковий менталітет паралізував волю, засліпив розум, залишивши здатність робити лише пів-кроку і тішитися лише з того факту, що він був зроблений не назад. але пів - це не ціле.  
 
я дуже сумніваюсь, що в нашому суспільстві може народитись політик такого світосприйняття, як Маргарет Тетчер. а якщо такий і народиться, то самим народом він буде зацькований і роздавлений. так само сумніваюсь, що український прапор стане таким же міжнародним брендом, яким вже багато десятиліть є британський, тому що за прапором - дещо більше, ніж гармонійно поєднані кольори. 
 
Маргарет Тетчер не побоялась, не відступила, взяла відповідальність, перепрошую за пафос, за найбільші економічні реформи у Британії з часів королеви Вікторії. вона пережила фізичну загрозу, а головне - витримала психологічний тиск, що набагато важче і набагато важливіше. 
 
так що "досить скиглити". так, недоречно згадувати іншого "прем'єр-міністра", на жаль нашого. але скиглити і справді годі, адже критикуючи таких патріотичних, принципових, невідступних політиків, як Тетчер, ми перетворюємось на шакалів. так, важко усвідомлювати, що ти не станеш такою ж значущою фігурою у світовій політиці, як вона, але треба намагатися, брати за приклад - саме для цього народжуються такі люди і такі політики.        
 
глузливий епіграф з комедійного скетч-шоу - це насправді не знущання над пам'яттю про Маргарет Тетчер, це поклик до Маргарет, до "тетчерів". таких політиків бракуватиме не лише нам, іх бракуватиме і самій Британії.
 
спочивайте з миром, баронеса. а на фото - Маргарет Гільда Робертс, 1951 - рік свого весілля і рік, після якого іі життя почало змінюватися.

{ 25 Коментарів: }

що насправді відбувається.

Sleepwalker ° 15.12.2010 в 00:18

перша ідея цього допису була про заворушення у Москві і взагалі викласти свої роздуми щодо цих процесів у нашого північного сусіда. аучо-всі про це пишуть, всі мають свою думку, події неординарні, отже why not? правда, тенденція така, що не прийнявши якіхось радикальних заходів на кшталт повного реформування міліції (крім перейменування її у поліцію), кремль має всі шанси перевести цю проблему з неординарних в ранг ординарних. принаймні зараз не видно бажання робити якісь серйозні кроки, крім погрозливих записів Мєдвєдєва в Твітері "все, кто нагадил будут наказані. не сомневайтесь". народ все одно переважно "сумнєваєтся"...

але подумав трохи і вирішив про це не писати. у нас що інших нагальних проблем нема? мене, наприклад непокоїять наїзди наших рідних органів на журналістів. от вчора, наприклад, відбулося аж два. і журналісти такі, не найнепомітнішні. один - Мустафа Найєм, якого затримали біля офісу 5-го каналу, начебто за підозрою в пограбуванні жінки (і його національність тут зовсім не при чому!!!). другий - Віталій Сич, головний редактор часопису Кореспондент, документи якого перевіряли прямо коло офісу редакції. цікавий збіг, до чого б це?... плюс сьогоднішня новина про підвищення платні за тепло в Києві вісля 1-го січня аж на 34%! як на мене, вони не відробляють і на ті гроші, що сплачуються зараз...

одним словом, проблем достатньо! можна хоч по п"ять постів клепати на день. але мені чомусь впадло дрочити клавіатуру через весь цей негатив. мені приємно написати про інше. як, наприклад, про спонтанну зустріч зі знайомими хебешниками за пивом і піцею. (ми вже до того додружилися сєм"ямі, що мене не впізнають при зустрічі!!!)) ці коротенькі перебіжки на морозі від метро до дверей, зігрівання гарячим чаєм за дружньою бесідою.

а ще, про ту людину, з якою не можеш зустрітись вже досить довгий час, хоча за це можна було б віддати багато чого (було б що віддати!). і як через це перманентно відчуваєш якусь внутрішню розірваність між двома реальностями. про таке багато не напишеш, бо це не та річ, яка викликає багато слів, проте викливає до дідька багато емоцій, деякі з яких хочеться або погасити з вогнегасника, або закопати, знову ж таки пожежною лопатою, куди глибше. але це принаймні справжнє, що відбувається і що має хоч якійсь сенс.

і на останок - пісня. цей голос я просто терпіти не можу. навіть у цій пісні, яка мені дуже подобається. якби він з"явився десь поруч мене, я б ладен був його задушити - без байди! але...менше з тим - добраніч, добраніч.

{ 70 Коментарів: }

революція на граниті - 20 років. ( + фото)

Sleepwalker ° 06.10.2010 в 19:33

не всі на ХБ можуть пам"ятати події осені 1990 року хоча б по причині свого віку. я і сам пам"ятаю погано - на Майдан Незалежності (тоді - площадь Октябрьской революции) мене не пускали батьки (можна було очікувати всього, чого завгодно), але на бульварі Шевченка пам"ятаю студентів, що брали участь в голодуванні. іще пам"ятаю батька, що не приховував тривоги і радості - "нарешті щось зрушиться"...

здавалося б, що може означати студентська Революція на граниті для української влади? напевно, це дуже символічна подія, яка напряму вплинула на майбутнє нашої країни. нині відмічаємо 20- ту річницю. у Верховній ЗРаді (інакше я не можу назвати це угруповання українофобів) сьогодні відмовились розглядати відзначення цієї події на державному рівні - "за" проголосувало лише 13 депутатів. ЇХ і зараз лякає саме слово "майдан", а ставлення до всього українського ми всі добре знаємо не лише по цьому. висновки робіть самі - я свої вже зробив.

але народ не має права забути ті події, коли студенство пішло на такий досить небезпечний крок проти тоталітарної машини, яка на протязі десятиліть розчавлювала інакомислячих мільйонами. революція на граниті - чи не єдина акція, яка призвела до таких маштабних змін!

трохи хронології подій:

-1 жовтня Український союз студентів розпочав акцію непокори.

-2 жовтня 115 студентів оголосили про голодування. основними вимогами були: перевибори до Верховної Ради України на багатопартійній основі, проходження військової служби лише на території України, відставка Голови ради міністрів України Віталія Масола, націоналізація майна компартії і комсомолу, непідписання союзного договору.

-15 жовтня відбувся маштабний всеукраїнський студентський страйк, до якого приєднались робочі.

-17 жовтня влада погодилась виконати вимоги протестуючих.

-24 жовтня Віталій Масол подав у відставку.

 

 


Олесь Доній зачитує вимоги страйкарів у Верховній Раді.

фото (с) різні інтернет - джерела

{ 183 Коментарів: }

Л. Подерв"янський: Перевиховати совків неможливо.

Sleepwalker ° 01.10.2010 в 23:53

сьогодні, гуляючи по Хрещатику, ми з МарЛєною раптом наштовхнулись на Леся Подерв"янського, який тримав в дружніх (сподіваюсь) обіймах Миколу Вересня. а тепер я надибав оце інтерв"ю Леся агенції УНІАН.

 

Художник, драматург і просто цікава людина Лесь Подерв’янський відповів на запитання УНІАН.

Пане Лесю, коли в Запоріжжі ставили пам’ятник Сталіну, ви сказали, що сьогоднішня влада – холуї, бо вона дозволяє таке робити. Чи змінилася ваша думка?

Лесь Подерв`янськийДумка не змінилася. Країна, у якій в ХХІ сторіччі ставлять такі пам`ятники, не має жодного шансу – це очевидно і не потребує будь-яких пояснень.

Суспільство «проковтнуло» пам’ятник Сталіну, а також фактично «проковтнуло» Табачника, Солдатенка, зрештою усіх їх разом. Про що це свідчить?

Взагалі-то я намагаюсь бути обережним у визначеннях і пророцтвах. В Україні, на відміну від Росії, ніколи нічого не можна передбачити напевне. Сьогодні так, а завтра дивишся – і зовсім інакше. Моє суб`єктивне відчуття – що все це не надовго.

Як би ви охарактеризували типового виборця нинішнього президента?

Янукович – це тип совкового начальника. Якби йому хтось сказав, що він просто менеджер у масштабах країни, якого наймають на п`ять років, – він би дуже здивувався.

Насправді він думає, що він тепер велике цабе, яке має їздити на великій чорній машині по перекритих для нього дорогах, і бажано, щоб народ ще й стояв обабіч і кланявся. Усе совкове начальство поводилося так.

Відповідно, прошарок, який голосує за такого начальника – це совки, котрі саме для цього його і обирають. А совку притаманна повна безвідповідальність за свою долю і перекладання всіх проблем на начальство. Слова «свобода», «свобода вибору», «відповідальність за своє життя» для цих людей – незрозумілі ієрогліфи. Ментально вони продовжують жити в країні, якої 20 років уже не існує.

Чи можливо таких людей перевиховати?

Перевиховати таких людей неможливо. Це знав ще Мойсей.

Лесь Подерв`янськийЮрій Андрухович каже, що Донбасу і Криму треба дати можливість від’єднатися, якщо вони цього забажають. Як вам така ідея?

Не він один так вважає. Але небезпека в тому, що коли ти даєш кацапові відкусити палець, він відгризає руку.

Що внутрішньо потрібно сказати собі, аби було легше пережити сьогоднішню владу? Що сказали собі ви?

Нічого особливого. За будь-якої влади треба залишатися самим собою. Щоб зранку ти міг із задоволенням привітатися з ”персонажем”, який дивиться на тебе з дзеркала. Я сорок років прожив у совку, у мене неабиякий досвід.

Чи б знайшли ви спільну мову з Табачником?

Я не спілкуюся з людьми штибу Табачника.

Коли готувала запитання, поцікавилася у своєї колеги (вона старша від мене віком і посадою), чи варто задавати вам запитання про Андруховича. Вона сказала, що ми повинні доводити донецьким та іншим, що вони нам не чужі, тобто не відштовхувати їх від нас... А як гадаєте ви?

Не знаю, може, хтось хоче покласти їх у своє ліжко й танцювати перед ними гопака, але це точно не я. Я не мати Тереза, і всіх любити не збираюся.

Якою вам видається сьогоднішня опозиція?

Це типова українська опозиція: «три гетьмани» і таке інше... Вони ніколи не об`єднаються, поки їх усіх не передушать.

Якою уявляєте Україну в найближчі, скажімо, десять років?

Можу повторити: у цій країні нічого передбачити неможливо.

Що вас найбільше дратує в людях?

Мене дратують ідіоти. Як на мене, їх забагато.

Яка ваша життєва філософія?

Мені близькі ті вчення, які направлені на самовдосконалення особистості.

Ви були назвали міністра культури Кулиняка «невнятним мужиком», а от ”регіонали” хочуть його змістити, мовляв, він не зовсім виконує обіцянки ПР (не скасовує наказ про обов’язкове дублювання фільмів українською мовою). Може, він не такий уже й поганий міністр?

Я б не втягувався в дискусію щодо особистості міністра, бо вважаю саме міністерство совковим анахронізмом.

Без яких речей ви б не змогли жити?

Лесь Подерв`янськийЗанадто пафосно було б робити завчасні висновки. Ти не довідаєшся, які це речі, доки не будеш їх позбавлений. Людина, як тарган, пристосовується до всього: живе навіть у тюрмі, чи на острові, чи в космосі… Або помирає, сидячи на золотому унітазі.

Чи часто у вас виникає бажання когось побити?

Я займаюсь кунг-фу 35 років і тому принципово не можу собі це дозволити.

Чим сьогодні займається Лесь Подерв’янський?

Тим самим, чим і завжди: пише картини, пише тексти, тренується, вештається з друзями… Взагалі живе так, як йому подобається.

{ 76 Коментарів: }

А американського сала не куштували?

Sleepwalker ° 03.02.2009 в 15:00

От  яке фото блукає теренами рунета (див нижче).

Американське сало (не просте - є класичне, в шоколаді, до борщу...) пропонуєтсья з постерів у московському метро. Пізніше я надибав новину на Кореспонденті, дей йдеться про наступне:

На десятках станций Московского метрополитена появились баннеры с изображением консервных банок и надписью Американское сало, пишет сегодня газета КоммерсантЪ 

По информации издания, в разработке рекламной кампании принимали участие политтехнологи партии Справедливая Россия, которые утверждают, что баннеры призваны пробудить в гражданах двух стран неприятие ко всему американскому, в том числе "связать американскую экспансию" "с кандидатурой Виктора Ющенко".

Так от - хто розраховував, що майбутні вибори пройдуть без втручання у наші внутрішні справи, можете спати спокійно - втручання буде. Але тепер чорний пі-ар розпочинає своє турне з Росії )))

Как пишет газета, на плакатах размером 2 на 4 м нарисованы шесть консервных банок с изображением американского флага, надписью Американское сало и перечислением сортов продукта - классическое, в шоколаде, под борщ.

Никаких дополнительных сведений, за исключением ссылки на сайт vokr.ru, баннеры не содержат. При этом в пресс-службе метрополитена и рекламном агентстве отказались называть имя заказчика.

Сайт vokr.ru оказался посвященным движению Воины креатива, объединяющему политтехнологов и пиарщиков, в целях которого указывается "защита национальных интересов России в странах ближнего и дальнего зарубежья" "с помощью креатива", пишет КоммерсантЪ.

На сайте рассказывается о целях рекламной кампании Американское сало: "Вызвать недовольство у населения Украины проникновением дешевых некачественных американских продуктов питания, а еще шире - вообще недовольство Америкой, связать американскую экспансию в традиционные для Украины отрасли с кандидатурой Виктора Ющенко".

Координатор движения Воины креатива подтвердил изданию, что Американское сало посвящено президентским выборам в Украине, и в ближайшее время кампания с бюджетом в $9 млн стартует в Украине.

Музика: Sandra - Maria Magdalena Настрій: ситий!

{ 6 Коментарів: }