friday-night-sunflower-seed-farewell blues.

Sleepwalker ° 23.04.2011 в 20:28

...baby you don't know,

you don't know my mind,

when you see me laughing,

laughing just to keep from crying...

за один день побачив два вокзали - залізничний і автобусний. видовище незабутнє - здається, що з Києва виїхало більше людей, ніж залишилось. в усьому винні купа приїжжих і наближаючийся Великдень, що змушує отих приїжжих розїжжатися по своїх малих батьківщинах. то було жахливе, майже армаґґедонне видовище. опинивших серед них мимоволі починаєш питати себе: "а чому я залишаюсь? чому не штовхаюсь в чергах і не товкчу писок водіям, у яких не вистачає місця для мене до Нововолинська/Трускавця/Ворохти/Херсона?... " а, ну так - я ж тутешній!

і ще, не залишало враження, що ти сьогодні так і не поїдеш. забагато було несподіваних перешкод. але я не можу перебороти вродженне відчуття відповідальності і наступивши на свою горлянку, аби не нашкодити тобі, відпустив.

сам не помітив, як став лузати насіння, хоч не особливо його люблю. пробач, Дієґо - завтра куплю тобі ще...

от сьогодні якраз той випадок, коли ніяка музика не заходить настільки добре, як новий альбом Хью Лорі! те що треба! згадалося старе - реп, це коли поганій людині добре, а блюз - коли хорошій погано.

{ 26 Коментарів: }

дві аудіо бомби.

Sleepwalker ° 26.03.2011 в 18:09

пара минулих музичних тижнів були підірвані двома потужними вибухівками в багатотротиловому еквіваленті. вибухівки ці були різними. перша, на ім"я iamx - бомба вповільненої дії. ретельно зібрана, старанно закладена із встановленим таймером на певний час. друга - Within' Temptation - більше нагадує пехотну міну. ідеш собі, думаєш про своє і вже за мить твій організм розпадається на маленькі кавалки) а якщо конкретно і без витребеньок, то просто хотів поділитися враженнями від двох свіжих релізів.

четвертий альбом Кріса Корнера - потужна, емоційна, насичена і дуже сексуальна музика. сексуальна не в сенсі чогось прекрасного, а радше дуже порочного, потаємного, про що вголос не розказують. єдиний мінус полягає в тому, що саунд альбому нагадує попередній альбом і в майбутньому хотілося б почути щось новеньке.

відео на новий сінґл ghosts of utopia і пара вже заслуханих нових пісень:

друге - зовсім з іншої опери:

лише вчора виданий новенький альбом within' temptation - the unforgiven.і точно, боюся, що старі фани гурту не простять їм подібні експерименти. альбом абсолютно нетиповий від обкладинки і до музичного оформлення - ніякого симфо-металу, лишився хіба що сам метал, чи просто хард. але мені альбом від першої до останньої пісні пішов на "ура". причому - з першого ж прослуховування.

відео на перший сінґл faster і пара найулюбленіших пісень:

PS - ок, поправочка - в прев"ю відео показує, а в опублікованому дописі - дзуськи! ну, це ХБ і нічого з цим не поробиш.

повна версія посту із рухомими карцінками - http://www.khutor.net/blog/219.html

{ 19 Коментарів: }

let him sing!)

Sleepwalker ° 24.03.2011 в 00:54

Хью Лорі, знаний тепер майже на увесь світ завдяки виконанню ролі доктора Ґреґорі Хауза у однойменному серіалі, сьогодні розповсюдив шикарну новину - він випускає свій перший альбом!

для тих, хто давно слідкує за його творчістю, вже давно були відомі нахили Лорі до музики. він справді має непоганий голос і вправно грає на піаніні і гітарі. вже більше 2-х років тому я навіть написав пост, присвячений музичній стороні його творчості - http://resurrectionist.hiblogger.net/257175.html  пост, доречі, постійно тримається на першому місці за переглядами)))

офіційно альбом вийде в продаж 9 травня. жанр - Нью-Орлеанський блюз. музика досить специфічна, але той, хто запропонував Лорі записати альбом - геній. бо наразі я впевнений, що він буде розпроданий несподівано високими накладами. а я напевно, як завжди - скачаю)))

відео - прев"ю альбому "Let Them Talk"

http://www.youtube.com/watch?v=gI7_sXFN6t0

{ 8 Коментарів: }

wish i could fly - післяконцертне)

Sleepwalker ° 10.03.2011 в 23:29

the time stood still the time was flying

i wonder why i'm not dying...

цими словами з пісні (яку вони так і не заграли) можна висловити мій загальний стан під час виступу легендарного гурту Roxette дві години тому у  київському МВЦ.

Читать дальше...

Музика: Roxette - Cry

{ 50 Коментарів: }

що насправді відбувається.

Sleepwalker ° 15.12.2010 в 00:18

перша ідея цього допису була про заворушення у Москві і взагалі викласти свої роздуми щодо цих процесів у нашого північного сусіда. аучо-всі про це пишуть, всі мають свою думку, події неординарні, отже why not? правда, тенденція така, що не прийнявши якіхось радикальних заходів на кшталт повного реформування міліції (крім перейменування її у поліцію), кремль має всі шанси перевести цю проблему з неординарних в ранг ординарних. принаймні зараз не видно бажання робити якісь серйозні кроки, крім погрозливих записів Мєдвєдєва в Твітері "все, кто нагадил будут наказані. не сомневайтесь". народ все одно переважно "сумнєваєтся"...

але подумав трохи і вирішив про це не писати. у нас що інших нагальних проблем нема? мене, наприклад непокоїять наїзди наших рідних органів на журналістів. от вчора, наприклад, відбулося аж два. і журналісти такі, не найнепомітнішні. один - Мустафа Найєм, якого затримали біля офісу 5-го каналу, начебто за підозрою в пограбуванні жінки (і його національність тут зовсім не при чому!!!). другий - Віталій Сич, головний редактор часопису Кореспондент, документи якого перевіряли прямо коло офісу редакції. цікавий збіг, до чого б це?... плюс сьогоднішня новина про підвищення платні за тепло в Києві вісля 1-го січня аж на 34%! як на мене, вони не відробляють і на ті гроші, що сплачуються зараз...

одним словом, проблем достатньо! можна хоч по п"ять постів клепати на день. але мені чомусь впадло дрочити клавіатуру через весь цей негатив. мені приємно написати про інше. як, наприклад, про спонтанну зустріч зі знайомими хебешниками за пивом і піцею. (ми вже до того додружилися сєм"ямі, що мене не впізнають при зустрічі!!!)) ці коротенькі перебіжки на морозі від метро до дверей, зігрівання гарячим чаєм за дружньою бесідою.

а ще, про ту людину, з якою не можеш зустрітись вже досить довгий час, хоча за це можна було б віддати багато чого (було б що віддати!). і як через це перманентно відчуваєш якусь внутрішню розірваність між двома реальностями. про таке багато не напишеш, бо це не та річ, яка викликає багато слів, проте викливає до дідька багато емоцій, деякі з яких хочеться або погасити з вогнегасника, або закопати, знову ж таки пожежною лопатою, куди глибше. але це принаймні справжнє, що відбувається і що має хоч якійсь сенс.

і на останок - пісня. цей голос я просто терпіти не можу. навіть у цій пісні, яка мені дуже подобається. якби він з"явився десь поруч мене, я б ладен був його задушити - без байди! але...менше з тим - добраніч, добраніч.

{ 70 Коментарів: }

майже ранкове. майже музичне.

Sleepwalker ° 10.12.2010 в 03:41

your resolution's weak, but we're not all damned

the future's not so blick in this wasteland (с)

бачите цю порожню пляшку? ви, звісно не бачите. і побачити не можете, як би не підштовхувала ваша щира цікавість. зрештою тут може бути не лише цікавість, але наразі це не має ніякого значення, тому що ніхто, крім мене, її не побачить в принципі.

вона допивалась довго - днями, вечорами, ночами і навіть іноді ранками. я її тримав за горлишко, за круглі боки, підтримував за денце, однією чи обома руками. руки були і холодні і спітнілі, сповнені твердості і сили, або ослаблі від безпорадності чи збудження. але це були завжди руки чисті. люблю тримати руки чистими, тому можу стверджувати це впевнено.

але повертаючись до наших баранів моєї пляшки: може викликати здивування той факт, що вона іноді відкривалась і спорожнювалась ранками. в цьому нема ніякої дивини. річ не в алкогольній залежності. а їй і взятись нема звідки: генетично передатись мені така зараза не могла - батьки і діди з бабками завжди вживали помірно, а я б їх назвав би невиправними тверезниками. сам я до сказу ненавиджу себе у стані алкогольного сп"яніння (хоч іноді це буває малозначущим аргументом), і небуло звідки з"явитись такій пристрасті, адже я практично кожен день за кермом...

відповідь полягає в тому, що незалежно від дня, місяця, пори року людина живе, переживає, відчуває і має відповідний настрій. і я переконаний, що будь-який стан треба або скорочувати, або сприяти його подовженню. і мені до дідька чи це ранок чи це грудень. я роблю те, що маю робити - слухаю музику, п"ю алкоголь чи збираюсь і вшиваюсь з квартири на вулицю. отак я впливаю на свій настрій, свій стан фізичний або душевний, бо від нього нікуди не дінешся. його можна змінити, але ігнорувати його не можна. із людьми зовсім по-іншому - не можна сумувати, кохати, ненавидіти, підтримувати, радіти, співчувати просто так. для цього завжди має бути хтось. коли нема людини - нема проблеми (С) якби ж так було і з настроєм. але його не проігноруєш, мені вже пахне вологим асфальтом і легким зимовим приморозком і я вирушаю до цілодобового.

о! ледь не забув викласти стару пісню старого гурту, яку я несподівано надибав лише сьогодні. але пісня файна - варта бути знайденою хоч колись.

або live

{ 19 Коментарів: }

про речі буденні і людей справжніх.

Sleepwalker ° 07.12.2010 в 22:20

кілька днів (майже тиждень) без інтернету відкрив мені очі на пару речей.

перша річ - я не вбиваю час у інеті. бо я його вбиваю без інету. він мені справдi потрібен, він мені справді корисний і я з легкістю поєдную користь від віртуального з користю від реального. thanks god i'm online again!

з цього логічно випливає друга приємна новина: без інету я не втрачаю тих, з ким переважно спілкуюсь онлайн. бо справді дорогі люди - вони просто є. і байдуже де і як - 100% перешкоди спілкуванню просто не існує. так, я розумію, що це до біса пафосно, але це життя, baby - в житті буває всього потроху, але ключове слово всього.

і на додаток колискова, під яку якщо і можливо заснути, то хіба що вічним сном. я вже у inter-тенетах & spider is having me for dinner tonight....

{ 60 Коментарів: }

...лише листопадово очі заплющу. (с)

Sleepwalker ° 26.11.2010 в 18:06

емоційно насичені дні дозволяють покинути відшукання сенсу (яке все одно найчастіше безнадійно марне) і просто жити кожною хвилиною.

це в біса неймовірне відчуття - хоча б 1000 прожитих поспіль хвилин. іноді хочеться закрити очі і не відкривати.

 

Ти не маєш довкола свічадонька жодного, де б не мала себе чужої.
Пошукай собі інших плес, щоб надивитись на себе.
Лиши для мене в магнітофоні пісеньку про своє залишання.
Свій біг зачавши жартома втечи таки насправді.

Піщаним берегом побіжи опівночі,
Нехай аж до ранку тутешня вода доганяє Тебе руслом,
Нехай біжить попереду сріблястий окунь
І шматочком місяця дорогу воді освітлює,
Дорогу воді освітлює.

Тобі услід не дивитимусь, лише листопадово очі заплющу.
Я цього не побачу, як листочки слідів опадуть із гіляччя стежок.
Сяде навпроти зозуля німа, в неї від літа іній на дзьобі.
Дам їй погортати торішній гербарій, що його назбирали вітер і Ти,

вітер і Ти

вітер і Ти

вітер і Ти...

{ 43 Коментарів: }

falling awake until my last breath.

Sleepwalker ° 07.11.2010 в 03:14

неповторна Тарья...

Читать дальше...

{ 37 Коментарів: }

так, це іще один пост про Гайдамаку))) але не тільки...

Sleepwalker ° 28.09.2010 в 01:08

цей пост повинен був з"явитись на пару днів раніше - в ту суботу, яка почалась з приїзду Інесси, а закінчилась...аж  у неділю не скажу чим. але враження від цього уїк-енду були настільки сильними, що не залишили сил для написання посту вчора. 

неймовірно приємно зустрічати людей, приїзду яких чекаєш задовго до цього. так, довго чекали, але це таки сталось!) і до приїзду Інески не тільки був готовий я і МарЛєна, більше за всіх був готовий Нікалай (аka papadiego) - наш зять, і дивитись на ці обійми і поцілунки о сьомій ранку на київському вокзалі було надзвичайно важко - треба було стримувати скупі чоловічі сльози (в такі моменти я розумію, наскільки все таки легше жінкам!)...і  ще бракувало кави)

день почався з довгої прогулянки ранковим і сонячним Києвом до Єлєнко, яка вразила своїми кулінарними здібностями, які в свою чергу були прикрашені чудовим закарпатським коньячком (доця постаралась - от що значить правильне виховання)! так - я сказав чудовим, не дивлячись на те, що я не люблю коньяк)))

далі було 2 дні фесту: шалений драйв, купа позитивних і патріотичних (що немаловажно) емоцій. заради таких днів варто жити - от що я можу про це сказати. що стосується музичної складової, то все, що було почуто за ці два дні було в тєму - щось просто сподобалось, щось неймовірно вразило. Тартак, Тінь Сонця, От Вінта... Тарас Чубай - це особливий виступ для мене, адже пісня легенда "Вона" з"явилась так давно, з нею пов"язано стільки моментів з підліткового життя! і не дивлячись на те, що Тарас грав сам, без команди, просто на гітарі, і його голос і його манера гри глибоко запали в душу. Гайдамаки - це теж окрема тема. не просто класний гурт, не просто професіонали, але і носії ідеї, яку вони несуть не лише в маси українців, але прославляючи Україну по всьому світі. за це їм окрема шана. були і маленькі сюрпризи, як то несподівана поява Каті Чілі, фотографування з Сашком Положинським, якого я давно поважаю.

трохи шкода, що не вдалося послухати наживо ТНМК. іще більше шкода, що не побачили Мертвого Півня. ех, нє сутьба мені їх побачити((( це був не перший випадок... *спец. для Ореста: а Винничука я таки бачив, да!!))) він в суботу бігав туди-сюди*

завершуючи розповідь про фестивальний уїк енд хочу зазначити, що не лише музика створює настрій, але і оточуючі люди. хб досі не розчаровує і навіть дивно іноді відчувати, наскільки ми всі були на одній хвилі. був дуже радий вдруге побачити weeper'а і познайомитись з painter_kою. у нас була чудова, афіґєнна команда!)) і до біса ту втому, яка зараз відчувається однаково і в мозку і в усіх м"язах! хочу ще!!!)))

прочитав Інесскін звіт про поїздку до Києва і, як киянин, втішився, що їй сподобалось не лише спілкування з близькими людьми, але і саме місто))) розтавання завжди важка штука, але зато ми всі знаємо - ще будуть зустрічі. і нам не принципово де саме. хоча я думаю, що ми скоро потупцяємо Жешувською землею і перевіремо місцевий алкоголь на міцність)))

далі я запощу пару фоток, за які окрема подяка Максу (блоґер - папарацці)))))

{ 122 Коментарів: }

manic street preachers

Sleepwalker ° 22.09.2010 в 12:58

...all the drugs in the world

can't save us from ourselves... (C)

 

Manic Street Preachers є гуртом з Блеквуду, Уельс, що грає альтернативний рок. засновано в 1986 році, хоча перший альбом Generation Terrorist вийшов лише у 1992.

MSP складається з:

Джеймс Дин Бредфілд - вокал, гітара.

Рікі Ваєр - бас, бек вокал

Шон Мур - ударні, бек вокал

з часу заснування і до 1995 року це був квартет, поки четвертий учасник Річі Едвардз (гітара) не зник за загадкових обставин. у 2008 році його офіційно визнано зниклим без вісті. 

На сьогоднішній день гурт випустив десять студійних альбомів, які всі потрапляли у Топ 10 британських чартів. вони регулярно виступають на найбільших рок-фестах світу і є одним з провідних рок-гуртів Великої Британії.

Дискографія:

1992 - Generation Terrorist

1993 - Gold Against The Soul

1994 - The Holy Bible

1996 - Everything Must Go

1998 - This Is My Truth - Tell Me Yours

2001 - Know Your Enemy

2002 - Forever Delayed - The Greatest Hits

2004 - Lifeblood

2007 - Send Away The Tigers

2009 - Journal For Plague Lovers

2010 - Postcards From A Young Man

а тепер увага! хто небудь впізнає, який відомий актор зображений на обкладинці цьогорічного альбому Postcards Form A Young Man ?)))))

A Design For Life 1996

If You Tolerate This Then Your Children Will Be Next 1998

 

You Stole The Sun From My Heart 1998

There By The Grace Of God 2002

 

(It's Not War) It's Just The End Of Love (live) 2010

 

{ 30 Коментарів: }

gravitonas

Sleepwalker ° 03.09.2010 в 00:54

Gravitonas - новий проект Александра Барда, тітана шведської поп-музики, що міцно тримає в своїх руках майже усі мотузки тамошнєго музикального бізнесу вже на протязі двадцяти років.

Гурт складається з:

Андреас Ерн (вокал) - колишній вокаліст маловідомого гурту Swedish Amateurs.

Александр Бард (сінтезатори, продюсер) - "батько" і учасник таких поп-проектів, як Army Of Lovers, Vacuum, Alcazar і BWO. автор безлічі пісень для інших виконавців. музику має лише за хоббі. він володіє студією Стокгольм Рекордз, найбільшим інтернет-холдінґом у Європі, тримач чималого пакету акцій Microsoft. вчений соціолог - економіст, має виданими три власних научних роботи, радник прем"єр міністра Швеції з питань розвитку регіонів і соціальної політики, менеджер-консультант IBM, Microsoft, Volvo, Nokia, Sony-Ericsson, професор географії та економіки Стокгольмського університету. і багато чого іншого...

Хенрік Вікстрем - сінтезатори, продюсер.

Цього року було видано три релізи: Kites (single) Religious (single) Hypnosis (EP)

{ 8 Коментарів: }

від них буквально зриває дах ))) (фото+відео)

Sleepwalker ° 01.09.2010 в 17:18

 Концерт українського гурту Гайдамаки в Естонії обірвав ураган: під час виступу музикантів вітер зірвав дах сцени і повалив дерева та лінії електропередач. Гайдамаки стали хедлайнером естонського фестивалю фольклорної музики Viru Folk, який відбувався у розташоваому на півострові селі Кясму на півночі Естонії.

Однак після того як Гайдамаки почали співати третю пісню, почався ураган. "Полетіли дрібні предмети, їжа з торгових наметів і самі намети. Дерева почали падати прямо на припарковані авто", - розповіли у прес-службі гурту Гайдамаки. Незважаючи на це, українці продовжували грати, а коли вони виконали пісню Біла-біла, вітер зірвав зі сцени дах. Стейдж-мени кинулися накривати обладнання. Музиканти були змушені покинути сцену.

"Останнім зі сцени пішов фронтмен - він не бачив, що мокрі музиканти вже залишили пости, рятуючи інструменти і власне життя від замикання, і співав, поки на полі нікого не залишилося", - зазначили в прес-службі.

 

{ 23 Коментарів: }

in a manner of speaking

Sleepwalker ° 27.08.2010 в 14:36

одна з найкращих пісень сольної кар"єри Мартіна Лі Ґора з Депеш Мод. оригінально написана маловідомим гуртом Tuxedomoon, розкручена пізніше Мартіном і багаторазово переспівана з тих часів. ніколи не залишала мене байдужим, коли слухав її.

 

 

In a manner of speaking I just want to say

That I could never forget the way

You told me everything by saying nothing

In a manner of speaking I don’t understand

How love in silence becomes reprimand

But the way I feel about you is beyond words

 

Oh give me the words

Give me the words

That tell me nothing

Oh give me the words

Give me the words

That tell me everything

 

In a manner of speaking semantics won’t do

In this life that we live we only make do

And the way that we feel might have to be sacrificed

So in a manner of speaking I just want to say

That like you I should find a way

To tell you everything by saying nothing

 

Oh give me the words

Give me the words

That tell me nothing

Oh give me the words

Give me the words

Give me the words

Give me the words

Give me the words

{ 23 Коментарів: }

Цинамон + Індія (хоча насправді навпаки)

Sleepwalker ° 23.04.2010 в 23:06

київський будинок офіцерів за все моє життя не викликав у мене жодних асоціацій, окрім асоціацій з офіцерами, амією і суворим розпорядком. тому наразі перформанс Андруховича і Карбідо саме в цих стінах виглядав ще більш аут оф плейс і еклектичним ніж сам по собі виступ.

про самого Андруховича мені нема потреби казати, адже в боковому блозі всі можуть побачити на власні очі моє сталення до цієї людини. а от про сам виступ, про супровід має дещо сказати. ну, по-перше, польській гурт Карбідо вразив мене неймовірно. музика, виконання на найвищому рівні - від індійських варіацій (додаток Індія) до року, хард-року, андеґраунду і навіть ґранжу (безпосередньо Цинамон) і реґґі (Козак Ямайка - йуууухуууу!!!!). зайве навіть казати, що музика неймовірно пасувала до творів Андруховича.*доречі, набагато краще, ніж у лютому у Франику*

в той же час, весь перформанс супроводжувався візуалізацією на великому екрані. від цієї складової я очікував небагато, але 50% часу увагу привертав не Андрухович, не музиканти, а саме вона. отже, після всього цього роблю висновок - неперевершено!

початок - Індія. 21 хвилина вже знайомої поезії і приголомшливого супроводу. Цинамон пішов більш "легко" - з поясненнями пана Юрія і чіткою розбивкою на окремі речі. після Танґо Біла Троянда ноги вже самі відбивали, руки ходили самі по собі а мозок таки вскипів і розплавився. відчувалась єдність з усим, що відбувалося на сцені. і несподівано - перформанс добіг кінця... навіть не уявляю, що сталося з часом - майже 2 години втиснулись...у мить.

виступ затримався на пів-години через з"їзд, як сказав пан Юрій, партії що скеровує нас, Регіонів. (вулиці б***ь знов перекрили!!!) і присвятив цьому з"їздові фантастичну (і в данному випадку - влучну і доречну) річ "Знову, курва, радіо, телебачення, курва, преса". і, звісно, було дуже ніяково і в одночас тривожно почути сентенцію "сподіваюсь, наступний виступ не відбудеться під двуголовим орлом"... ноу коментс... 

чекання в черзі по автограф тривало десь 30 хв. але чорт забірай - хотілося постояти ще довше біля пана Юрія. енергетика від нього неймовірна, а почуття гумору - блискавичне. так, тепер в мене є автограф і на диску.))))

П.С. пан Юрій одразу пригадав нашу кумпанію (або вдало зробив вигляд), особливо, коли я нагадав про руденьку трохи навіжену фанатку з програмкою Фесту )))))

{ 74 Коментарів: }

Some genius' pic inside :)

Sleepwalker ° 26.02.2010 в 13:38

надибано на radiohead.com/deadairspace (С)

Музика: Muse - Endlessly

{ 15 Коментарів: }

Інший Хауз.

Sleepwalker ° 03.02.2009 в 10:07

Я вже бачив тут безліч статей і розповідей про Доктора Хауза/Х"ю Лорі. Не дивлячись на суперечливе ставленя до американського кіна, це дивно...незвично, але беззаперечно - саме американцям вдалось розкрити максимум потенціала Лорі. Тим більш дивно, якщо зауважити, що він британець. Світ завжди запам"ятає його саме Хаузом і я досить задоволений, що він запам"ятається саме таким.

Але Лорі - не лише Хауз! Послухайте, які пісні він співав. Сподіваюсь, англійською володіємо...)))

"Sofisticated Song"

http://www.youtube.com/watch?v=TBQAuw4NYLA

"Too Long Johnny"

http://www.youtube.com/watch?v=6AvMUR_XMlg&feature=related

"There Ain't But One Way" (feat. Stephen Fry)

http://www.youtube.com/watch?v=0Vphj_fZ3Ew&feature=related

"America"

http://www.youtube.com/watch?v=z4tDP-yMwXI&feature=related

Моє улюблене - про Джонні, а пісню Америка, написану десь наприкінці 80-х.....вона аж занадто красномовна, щоб зараз Лорі наважився її виконати)))

Музика: Knocking On Heaven's Door - whoever it may sing... Настрій: сонячний

{ 14 Коментарів: }

Katie Melua / Pictures

Sleepwalker ° 31.10.2007 в 12:55

Першого жовтня відбувся реліз однієї дуже цікавої співачки. Це - Katie Melua. Вона цікава, незвична, приваблива з якого боку не подивишся. Ну, поперше, Каті народилась в братній Грузії у 1984 році, а саме - в Тбілісі. У 1992 разом з батьками виїхала до Північної Ірландії, де власне і розкрився її талант співачки і музиканта загалом.

Друга несподіваність полягає в тому, що її альбоми, починаючи з найпершого Call Off The Search, що вийшов у 2003 році, продаються мійоними накладами і займають перші рядки хіт парадів по усій Європі. Важко пояснити чому, бо її стиль не відноситься до поп, реп, хіп-хоп, транс, денс... музики. Важко визначити стиль - це джаз, блюз, соул разом - такий собі англійський шансон. Її конкурентка - Нора Джонс. Хоча на мою думку, Нора програє Каті, хоча б тому, що Нора використовує багато елементів кантрі, що особисто мене, як європейця не приваблює.

Каті має дуже приємний, ніжний голос. Не надто сильний, але він відповідає музиці, що створює гармонійний ансамбль. А собливо це поєднується з її зовнішністю, що на мій власний смак є досконалою. Кому подобаються чорнявки - той зрозуміє))))

Новий диск  має назву Pictures. Це диск не можна назвати кращим чи гіршим за попередні - це продовження романтичної  історіі, що її розповідає Каті з 2003 року. Особисто я жодним чином не розчарований. Така музика сподобається тим, хто залишається ввечері на самоті, за роботою на компі, у заміському будиночку в романтичному оточенні коханої людини і далі "по списку"...

Дванадцять балад, що містить диск варто слухати від початку до кінця. Потім можна прослухати ще. Особисто я оцінив  такі пісні: Mary Pickford (Used To Eat Roses), It's All In My Head, Scary Films, Perfect Circle, If You Were A Sailboat (напевно найкраща річ). Це вже третій альбом, що створений Каті разом з співавтором і продюсером Нікі Баттом.

Дискографія:

2003 - Call Off The Search

2005 - Piece By Piece

2007 - On The Road Again (live)

2007 - Pictures

Музика: Katie Melua - Mary Pickford (Used To Eat Roses)

{ 4 Коментарів: }

RA D IOHE_AD/IN RAINBOWS

Sleepwalker ° 15.10.2007 в 13:43

Нарешті! Нарешті сталося те, на що я так довго очікував - з 2003-го року! Radiohead записали і видали "на гора" свій новий альбом In Rainbows. Доречі, альбом розповсюджується в дуже незвичний, як для Заходу, спосіб. Його виклали для вільного завантаження на офіційному сайті, навіть безкоштовно. Звісно, що справжні фанати можуть вільно перерахувати певну суму, але це виключно за бажанням.

Для такої музики, що видають Radiohead, потрібно деякий час, щоб скласти враження про альбом загалом, але якщо керуватись першими враженнями, вже зараз можу сказати, що альбом насправді вийшов чудовий, 100% радіохедівський. Відверто кажучи, після сольних релізів Тома Йорка, а особливо Джонні Грінвуда, я не сподівався почути стільки мелодіки, нехай місцями і в дуже химерному аранжуванні.

Загалом, альбом нагадує The Bends і Amnesiac в одній тарі. І хоча одкровень, типу OK Computer тут нема, альбом пречудовий. Після декількох днів прослуховування можу виділити декілька особливо привабливих пісень. Bodysnatchers (сімбіоз типово радіохедівського психоделізму з класичною рок-н рольщиною). Nude (чудова мелодійна балада, що нагадує I Will). Weird Fishes/Arpeggi - чудовий приклад відшліфованої музики Радіохед, за якою яскравіє чудова мелодія. Нагадує Knives Out і There There. Jigsaw Falling Into Place (щось на кшталт поппередньої композиції). Особиста оцінка 8/10, хоча не виключаю, що вона згодом може змінитись.

Музика: Radiohead - All I Need Настрій: Кльовий

{ 3 Коментарів: }