friday-night-sunflower-seed-farewell blues.

Sleepwalker ° 23.04.2011 в 20:28

...baby you don't know,

you don't know my mind,

when you see me laughing,

laughing just to keep from crying...

за один день побачив два вокзали - залізничний і автобусний. видовище незабутнє - здається, що з Києва виїхало більше людей, ніж залишилось. в усьому винні купа приїжжих і наближаючийся Великдень, що змушує отих приїжжих розїжжатися по своїх малих батьківщинах. то було жахливе, майже армаґґедонне видовище. опинивших серед них мимоволі починаєш питати себе: "а чому я залишаюсь? чому не штовхаюсь в чергах і не товкчу писок водіям, у яких не вистачає місця для мене до Нововолинська/Трускавця/Ворохти/Херсона?... " а, ну так - я ж тутешній!

і ще, не залишало враження, що ти сьогодні так і не поїдеш. забагато було несподіваних перешкод. але я не можу перебороти вродженне відчуття відповідальності і наступивши на свою горлянку, аби не нашкодити тобі, відпустив.

сам не помітив, як став лузати насіння, хоч не особливо його люблю. пробач, Дієґо - завтра куплю тобі ще...

от сьогодні якраз той випадок, коли ніяка музика не заходить настільки добре, як новий альбом Хью Лорі! те що треба! згадалося старе - реп, це коли поганій людині добре, а блюз - коли хорошій погано.

{ 26 Коментарів: }

письменник і його поезія.

Sleepwalker ° 08.04.2011 в 02:03

юрко іздрик

{ 13 Коментарів: }

примара свобода.

Sleepwalker ° 25.03.2011 в 13:56

багатьом відомо, що втрата найближчих родичів - це ні з чим незрівнянне емоційне випробування. але опісля, як правило, на це все нашаровується безліч юридично-майнових питань, які пересічній людині спочатку годі осягнути своїм розумом. воїстину, держава робить все можливе, щоб перетворити цю процедуру на справжні тортури.

почавши цей процес, я намагаюсь не втратити свій здоровий ґлузд і підійти до цього з притоманним мені добрим гумором, що ґрунтується на де-якому життєвому досвіді. не те, щоб я раніше цим займався, але питання, що мають стосунок до державних установ вже доводилось вирішувати декілька разів. але зараз в черговий раз доводиться дивуватися недолугості нашої системи ЖКГ. довідка на довідку, дозволи і юридичне обґрунтування кожного другого папірця - це все настільки заплутано, відбирає до біса багато часу і мого, як клієнта, і багатьох спеціалістів, що обробляють багато інформації.

але аналізуючи, навіть я, не спеціаліст у цих ґалузях, намагаюсь зрозуміти, як можна було б розплутати все це павутиння між кількома державними установами, кожне з яких видає або підтведжує десятки папірців. і рішення приходить буквальне через годину. приходить разом із розумінням, що на державному рівні ми все ще знаходимось у стані "глибокого совка" - глибока темна дупа. я б цю дупу поставив поміж дупи медичного обслуговування і дупи системи освіти.

але на відміну від першого і третього, систему ЖКГ змінити незрівнянно легше, запровадивши елементарну елекронну базу, де всі данні щберігались би на одному сервері і всі спеціалісти, чи установи, дотичні до цього, мали б доступ до неї. але що про це говорити - за 20 років Незалежності жодній владі не спадало на думку змінити хоч щось. і це навіть зрозуміло. не дивлячись на те, що тоталітаризму вже нема, держава не хоче остаточно звільнити своїх громадян. адже якою б вільної людина не відчувала себе в повсякденному житті, в державних установах, як ніде кожен може відчути себе кріпаком, залежним від системи. це така собі скляна стіна, об яку розбиваються усі уявлення про власну самостійність і свободу. коли розумієш, що абсолютна свобода - утопія.

{ 35 Коментарів: }

емоційний ексґібіціонізм.

Sleepwalker ° 11.02.2011 в 00:26

останнім часом стала проявлятись тенденція до епатажу. от як наприклад минулого тижня танці в супермаркеті. то була самба, чи може боса-нова - не це важливо, а те, що пофіґ на інших. або голосне "а де тут у них надвеликі презервативи?" (С) і знову ж таки головне не те були вони у них чи ні, а те, що обидва випадки тебе аж ніяк не збентежили, а радше потішили.

от і сьогодні ця тенденція про себе нагадала. стоячи в черзі у Макдоналдсі, почув (а потім і побачив) за сусідньою невільною касою пацанчіка непевної орієнтації і мимоволі, абсолютно незамислюючись зімітував його вимову і інтонацію, замовляючи своє. правда, на цей раз на мене подивились як на ідіота. і касирка і пацанчік. напевно не так вже й гарно зіграв. а може просто не було поруч тебе і не було кому підіграти))) головне, що як і минулого тижня на їх реакцію було пофіґ.

стримувати емоції це таке піжонство. не кажучи про те, що це ще й шкідливо.

{ 37 Коментарів: }

...лише листопадово очі заплющу. (с)

Sleepwalker ° 26.11.2010 в 18:06

емоційно насичені дні дозволяють покинути відшукання сенсу (яке все одно найчастіше безнадійно марне) і просто жити кожною хвилиною.

це в біса неймовірне відчуття - хоча б 1000 прожитих поспіль хвилин. іноді хочеться закрити очі і не відкривати.

 

Ти не маєш довкола свічадонька жодного, де б не мала себе чужої.
Пошукай собі інших плес, щоб надивитись на себе.
Лиши для мене в магнітофоні пісеньку про своє залишання.
Свій біг зачавши жартома втечи таки насправді.

Піщаним берегом побіжи опівночі,
Нехай аж до ранку тутешня вода доганяє Тебе руслом,
Нехай біжить попереду сріблястий окунь
І шматочком місяця дорогу воді освітлює,
Дорогу воді освітлює.

Тобі услід не дивитимусь, лише листопадово очі заплющу.
Я цього не побачу, як листочки слідів опадуть із гіляччя стежок.
Сяде навпроти зозуля німа, в неї від літа іній на дзьобі.
Дам їй погортати торішній гербарій, що його назбирали вітер і Ти,

вітер і Ти

вітер і Ти

вітер і Ти...

{ 43 Коментарів: }

кулінарні тортури.

Sleepwalker ° 29.09.2010 в 22:32

зазвичай люди радіють з приємностей і потерпають від негараздів - перебувають на такий гойдалці, то вверх то вниз. і це нормально, бо такий є хід життя - він для всіх. тому я однаково не вірю, коли кажуть "я абсолютно щасливий"  або " життя - суцільне лайно".

про життя з теґом "щасливий" я писав в попередньому пості. а от зараз я трошки додам дьогтю і напишу про інший бік штибу "life sucks". але одразу попереджаю - тортури, які повторюються кожного вечора, на перший погляд можуть здатись не такими жахливими, якими я їх відчуваю. власне, хто сказав, що для того, щоб людина відчула дискомфорт, їй обов"язково треба залити сала за шкіру?

отже, я живу в досить дивній квартирі. в квартирі з дивною витяжкою. кожного вечора народ збирається по квартирах і починає готувати вечерю. витяжка, сама назва якої чітко і зрозуміло окреслює її практичне призначення, насправді не витягує, а втягує. не знаю, може в когось така сама проблема і витяжка теж втягує, можливо якийсь сморід. в мене вона втягує запахи готової домашньої їжі!

я вже відчуваю здивування того, хто це читає, але повірте - це не так вже й приємно. нема нічого хорошого кожного вечора вдихати запах смаженого м"яса, або риби, з картопелькою або рисом... все було б нічого, але сусіди в мене підібрались такі, що готувати вміють! і от сиджу я, жую бутер, запиваючи банальним чаєм і вдихаю смачнючі запахи. і так майже кожного вечора!

я вмію готувати ,але не маю натхнення і сенсу робити це самому. вже не до чекаюсь, коли ми знов будемо смажити картопляники, робити салати і нарешті знайдемо час для приготування чого сь м"ясного.

і обов"язково борщ з пампушками!)))

{ 72 Коментарів: }

ретвіт, реплай і бісів копіпаст.

Sleepwalker ° 23.09.2010 в 16:36

зтібріне з Фейсбука:

- Мама, я выхожу замуж за Инокентия.

- Но ты же фоловишь его всего месяц!

- Ну и что! Он часто меня ретвитит и реплаев у него много...

{ 51 Коментарів: }