соціалістичний тупічок.

Sleepwalker ° 25.05.2011 в 11:39

не знаю, чи багато хто з вас слідкує за новинами від нашого північного сусіда Білорусі. напевно небагато кого зацікавить цей матеріал. але те, що там відбувається тхне гіперінфляцією і дефолтом. власне, настав той час, про який попереджали ще років 10 тому.

відсутність валюти на обмін (навіть українська гривня зникла з обмінників), "стрибаючий" курс кожного дня, дефіцит практично будь-яких товарів, стримко зростаючі ціни на пальне... такі реалії сьогодення у наших сябрів. найголовніше те, що влада практично мовчить, а якщо щось і каже, то бреше. сам Бацька ніяк ситуацію не коментує, ба більше того "втік" до Казахстану. важко вгадати чим це закінчиться. але почуття гумору де-яким людям ніколи не відмовляє і навіть в такій важкій ситуйовині вони можуть смалити. ось приклади білоруської народної творчості:

Самая мелкая денежная купюра в Республике Беларусь - 10 рублей. Геометрический размер этой купюры 6см на 11см. Соответственно площадь данной купюры 0,06 Х 0,11 = 0,0066 метров квадратных. Стандартная трубка обоев имеет размеры 10,5 Х 0,5 метра Площадь стандартной трубки обоев: 10,5 Х 0,5 = 5,25 метра квадратного.

Следовательно в площади одной трубки обоев содержится: 5,25 / 0,0066 = 795,(45) купюр номиналом 10 рублей. То есть на сумму 7955 рублей = 7960 рублей с учетом округления. Курс доллара 8000 рублей за 1 доллар США (последние реальные торги на межбанке), а значит, клеить стены белорусскими деньгами получается из расчета: 1$ за рулон, что очень недорого.

Если же вы хотите комнату в теплых тонах, вам понадобятся купюры 20 рублей - они больше по размеру 15 Х 6,8 см = 0,01 метра квадратного. Таких купюр надо 5,25 / 0,01 = 525 штук, что в сумме дает 10500 рублей =1.27$ за условный рулон. Таким образом видно, что, благодарю мудрому правлению А.Г. Лукашенко, белорусы имеют красивые, оригинальные, очень долговечные и недорогие обои! *********************************************************************

"Продам страну, недорого, не битая не крашеная, один владелец. Конституция заменена, символика тоже. Инструкция по эксплуатации на русском. БТ-магнитола с функциями ОНТ, СТВ И ЛАД Цена 6,5 млрд.$ торг. Можно в рассрочку. +37529***** Саша.

ну що, гаспада захісники соціалістичного типу керованої економіки - які ще плюси ви тепер знайдете заради прославлення білоруського образу життя?

{ 27 Коментарів: }

Lietuva - як я туди потрапив і що бачив.

Sleepwalker ° 10.02.2009 в 19:11

За той час, що мене тут не було, я трохи поїздив і мені аж кортить поділитись враженнями. Отже, *** серпня вирушив до Литви з робочою а також приватною метою і хочу поділитись своїми враженнями.
Маршрут: Київ - Чернігів - Мінськ - Вільнюс - Тракай. Зворотній маршрут: Вільнюс - Мінськ - Віцебск - Чернігів - Київ.

Дороги.

Багато хто подорожував до Чернігова, Нових Яриловичів, тому знає цей маршрут. Дорога нормальна, широка, але багато сел знижають середню швидкість через можливе розташування там постів ДАІ. Але мені ці пости не трапились, можливо через те, що віїхав о 4-й годині ранку.
Білорусь майже вся ремонтується і це в принципі дуже добре - думаю, що за пів року весь маршрут буде в ідеальному стані. Але мене вражає, як можна робити такі класні дороги за допомогою лопати і допотопної техніки. Асфальт буквально втоптують ногами, а результат - дуже хороший! Мабуть, усе вирішує мотивація...
У Литві дороги, принаймні на вїзді, давно не ремонтували. Але навколо Вільнюса, трохи подалі, дороги вже в  ідеальному стані.

Митний і паспортний контроль

Я виїхав з України десь хвилин за п"ять. Митник був привітний, ввічливий і навіть не перевіряв машину - лише перевірив документи. Попереду була Білорусь і тоді я навіть не міг уявити, що на мене чекає. Ну, поперше, митники були сонні, розмовляли так, наче перед ним була людина другого сорту. Оскільки уся процедура проїзду вимагала заповнення різних паперів, що перевірялись в різних місцях, мені, як людині, що впереше проходила цю процедуру було важко зорієнтуватись, а пояснення надавались неохоче, на межі з елементарним хамством. Транзит за проїзд складає 5 дол., але я доларів не мав, тому запропонував євро. Мені відповіли, що можна заплатити 4 Євро. У мене було 5, а здачі у них звісно, не було. Одним словом, вони там непогано заробляють.))) Коли питали куди я їду, я відповідав, що до Литви, на мене дивились з особливою зневагою, природа якої мені досі незрозуміла. Мабуть образились... Само собою, що машину просили відкрити, перевіряли кожну валізу. Виїзд з Білорусі був таким самим.
На в"їзді до Литви я навіть не виходив з машини. Під"їхав до офіцера, він взяв у мене паспорт, зник на хвилинку у своїй будці, потім виніс мені паспорт зі штампом і навіть не перевіряв машину. Я був надзвичайно здивований, бо уявляв собі Шенгенський кордон більш прискипливим, ніж навіть кордон з "братньою" Білоруссю. Нафіга, питаю, такий безвізовий режим.... 
Виїхав з Литви так само за 2 хвилини, з однією відмінністю - довелося вийти з машини.

Природа і все навколо

Білорусь мене вразила переважно чорними, дерев"яними селами, повною відсутністю подорожньої інфраструктури. Заправки можна було перелічити на пальцях двох рук, а кафе на дорозі було ще менше. Але чого є в достатній кількості, так це місць для відпочинку в найкращих совкових традиціях - дерев"яні будиночки, грибочки і т.п. Щоправда, скористатись ними не було нагоди, бо я людина розбещена - мені треба ресторан, мотель, кафе, якісь фаст фуд врешті решт... Десь до Мінська природа мало чим відрізняється від української, але після Мінська стає більше лісів, з"являються хутори, яких в Україні залишилось не так багато. Після вигорілого від засухи Києва, було дуже приємно побачити густі зелені ліси - надзвичайно красивий краєвид!

Мінськ

Це місто - пам"ятник соцреалізму з широкими вулицями і помпезною архітектурою. Правда, скрізь дуже чисто, в чому Київ дуже програє.
Коли в"хав до Мінська, думав, що заправлюсь, але не думав, що з цим будуть проблеми. Заправки було годі шукати і я вирішив навіть ухилитись від маршрута і їхав куди очі дивились - або знайти пальне! Зізнаюсь, після 20 хвилин пошуків я був у стані легкої паніки, що перетворилась на ейфорію ,коли я таки знайшов заправку і навіть черга мене не особливо засмутила. Доречі, соціалістична Білорусь надає можливість розраховуватись на заправках валютою. А саме: долари, євро і російські рублі. Ну хіба не дивно?! Після заправки, я мав намір виїхати з міста і напевно переоцінив свої можливості, бо жодних знаків, щоб вказували дорогу з міста не було!!!! Звиняйте - все таки були .... НА МАСКВУ. Довго писати, скільки кілометрів я проїхав по Мінську в пошуках правильного напрямку, але все таки я з міста виїхав. І це я вважаю великим досягненням.


Тракай

Такай - це місто -музей. Останній раз я там був майже... багато років тому, з того часу нічого не змінилось. Кількість населення - трохи більше 5000 чол. Будиночки маленькі, дерев"яні, але у дуже доброму стані. На набережній, що напроти Тракайського замку багато кафе та ресторанів, де можна дуже смачно поїсти за дуже невеликі гроші. Я жив в готелі Trasalis, що є найбільшим готельним і рекреаційним комплексом в Тракаї зі спа центром, басейном, розважальним центром, чистим повітрям, тишою і гостинним персоналом, що не дуже володіє російською, але добре спілкується англійською. Хто зацікавиться відпочинком в цьому казковому місті, я можу надати необхідну, докладну інформацію. Ососбисто я збираюсь повернутись туди за декілька місяців, але на цей раз лише с метою відпочинку.

Вільнюс

Центр міста на сьогоднішній день є взірцем реконструкційної майстерності. Усі споруди є в надзвичайно доброму стані і "старе місто" є старим лише в переносному значенні. Ціни в ресторанах приємно здивують киян. Різниця, якщо не в меншиу сторону, то принаймні на київському рівні при набагато кращому обслуговуванні і інтер"єрі.
Звичайно, зпершу дуже важко пересуватись містом навіть за допомогою карти, але вже на четвертий день я вільно, без сторонньої допомоги пересувався з одного кінця міста у другий. В місти багато поліції, всі їдуть лише з дозволеною швидкістю - надзвичайно зручно, хоча пробки в час пік все одно є. З парковкою у Вільнюсі проблеми. Вони скрізь платні. Година коштує 4 літи, що сплачуються в автоматі - паркувальників (крім контролерів) я не бачив і як кажуть місцеві, їх нема в природі.
Особливе здивування у мене викликав принцип заправки бензином. Принцип цей простий і побудований на довірі - спочатку заправився, а потім заплатив. Заправників немає - заправляєшся сам.
Скажу особисте враження - якщо хочешь відчути дух міста, треба подорожувати (хочаб деякий час) одному. Навесні я був в Таллінні і скрізь ходив з місцевими. Враження було зовсім не таким, як від Вільнюса, де 70 % часу я був сам.

Резюме

Подорожувати автом треба! Особисто для себе я не маю альтернативи для отримання яскравих вражень від місць, де сподіваєшся на такі враження.
Минуло небагато часу, коли ми, Україна, Білорусь, Литва стали незалежними, але різниця між цими країнами разюча. Скрізь є деякі деталі, що можуть здивувати, навіть шокувати і якщо Литва - це наше недалеке майбутнє, то Білорусь - наше далеке минуле. Одне залишається незмінним - фантастичні краєвиди, привітні люди і ..... смачна і разноманітна їжа!

Музика: Die Arzte - Mach die Augen zu Настрій: млявий

{ 24 Коментарів: }