Все ж таки вчора був чудовий день - справжня зимова казка, як з того мультфільма - Полярний Експрес. Різдво, санчата, ялинка і усе таке... Несподівано у середині листопада на землю впала така купа снігу, що для аматорів цифрового фотографування вчора було справжнісіньке свято.

Сьогодні ж сніг почав танути, поступово перетворюючись на струмочки, річки, водоспади. Зима у місті, у данному випадку - Києві, не така вже красива і позбавлена сліплячо-білого гламурного забарвлення, якщо мова іде про збереження охайного, презентабельного, робочого вигляду. Зупинки транспорту, просто вулиці,  переходи - усе це псує вигляд вже пвсля 20-ти хвилинної подорожі містом.

Яб автом поїхав би, як зазвичай, але ж під шаленою вагою снігу, де-які гілки дерев просто зламались і одна з них впала біля машини (дякувати Богові що не на машину!), тим самим перекривши виїзд. Чекати на допомогу ЖЕКУ - справа невдячна, отже рушив на своїх...

Хрєново у нас чистять сніг - як було хрєново, так і халишилось. Місцями, там де сніг не прибрано - наче якась стежка посеред Сибіру, хгадується щось з фільмів про ГУЛАГ. Там де прибрано - подвірья якогось колгоспного тваринного двору - сама багнюка та калюжі. Таке враження, що у нас зими розраховані на робітничо-селянський клас - і все. Зима лише для саміх кирзачів - і баста!

Не хочу образити робітників і селян, але наш брат інтелектуал (себто - інвалід розумової праці) взимку повинен впадати у сплячку. Як у тому анекдоті  (даруйте за нецензурщину і мову оригіналу) - "нє...уй шастать"...