Sleepwalker ° 03.06.2013 в 17:13


геометрія дитинства


сьогодні проходив повз занедбаний будинок якогось громадського призначення з напівстертим надписом "Кафе". кожна літера була на окремій круглій площині, що у свою чергу тримались на винесених зі стіни металевих трубах. отже іх було чотири: К, А, Ф, Е. біляво-брудне скло, на яких було нанесено літери дозволили припустити, що колись вони підсвітлювались зсередини. таких артефактів радянської епохи в Києві трапляється все менше, але де не де вони все ще залишаються.

згадалося те незабутнє відчуття свята з дитинства, коли батьки виводили до кафе по вихідних. величезні конуси наповнені соком, пару рядків тістечок і, звісно - морозиво. я досі пам'ятаю солодкаву гіркоту березового соку, а згадуючи кульки морозива у піалах на високій ніжці відчуваю хруст маленьких крижинок застиглої води на зубах.

усе уніфіковане, усе геть однакове - у кожному закладі, у будь-якому районі міста. та що там міста! пригадую, як опинившись у далекому сибірському місті, за 5000 кілометрів від рідного Києва я побачив ті самі інтер'єри, той самий посуд і навіть відчув ті самі смаки та запахи, наче вдома. ось вона - міць ГОСТу!

тепер вибір набагато ширший, усе різноманітне і на будь-який смак. я і тепер не відмовлюсь від березового соку або морозива, але відверто кажучи, ані багатство вибору, ані доступність (адже тепер від батьків не залежиш) не зрівняється з дитячими спогадами. спогади все одно солодші і приємніші за ті смаки, що відчуваю прямо зараз.

конуси соків, трикутники тістечок, кульки морозива і багатогранники склянок - ось вона нехитра радянська геометрія дитячої втіхи.



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Березовий сік у трилітрових банках - такий же, як і раніше.
  • (0/0)
Нєєє... Або я не знаю тієї марки, що ти береш. Зараз бодяга якась, а раніше був ще сік "Бадьорість", березовий сік з шипшиною, випивши склянку якого на ніч можна було гарантовано залишитись без сну на декілька годин. В піонерському таборі, коли його давали, потім ледь не черга до туалету вишиковувалась, і це після відбою! )))
  • (0/0)
Рекомендував цей запис
  • (0/0)
дяка
  • (0/0)
Теж люблю старі парки, і ті, в яких гуляв в дитинстві, і ті, які бачу вперше. Наприклад, минулого року, не дивлячись на те, що я бачив, зокрема, парки Відня і Праги, найбільше враження на мене справив парк імені Франка в Надвірній. Саме через те, що ти описав. Відчуття, наче перемістився назад у часі. І, звичайно, там є таке саме кафе... :)

  • (0/0)
ой, це прекрасно, ящєтаю! на Гідропарку здається залишилось пару подібних конструкцій, дуже занедбаних. обожнюю ))
  • (0/0)